Рівненська обласна державна адміністрація 

На головну

33028, м. Рівне, м-н Просвіти, 1, тел.:(0362)264788, факс:(0362)260835, e-mail: roda@rv.gov.ua                          English version. Англійська версія

 
 липня 2022 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
Пошук
Розширений пошук»
 

 

 

 

 

 

 

Державна система електронних звернень

 

 

 

 

 
 

 
Рекомендації щодо кулінарної обробки продуктів в радіоактивно забруднених регіонах Рівненської області


         Правильна кулінарна обробка продуктів харчування може привести до істотного зниження вмісту в них радіонуклідів. Треба пам’ятати, що запропоновані методи повинні застосовуватися лише в тих випадках, коли вміст радіонуклідів перевищує припустимі рівні в кілька разів.

         Принцип виведення радіації з продуктів оснований на тому, що радіоактивний цезій розчинний у воді і не зв’язаний з жировою фазою.

 

Переробка продуктів рослинництва

 

         При підготовці до вживання картоплі, коренеплодів, овочів та фруктів, зерна насамперед необхідно застосувати елементарні прийоми первинного очищення. Причому, насамперед треба видалити ті частини продукту, у яких накопичується більше всього радіоактивних речовин.

         Виходячи з цього, перед вживанням і готуванням продукції рослинництва необхідно дотримуватися наступних нескладних правил:

-          ретельно промивати в проточній воді будь-які овочі, фрукти,

-          у капусти обов’язково знімати 3-4 верхніх листка,

-          картоплю і коренеплоди ретельно очищати від землі і промивати в проточній воді,

-          у коренеплодів обов’язково зрізати бадилля разом з віночком на 1,0- 1,5 см.

         Переробка овочів і фруктів (квашення, маринування) приводить до додаткового зниження вмісту в них радіоактивних речовин, але при цьому варто пам’ятати, що розсоли і маринади вживати в їжу не рекомендується.

 

Переробка м’яса

 

         Радіоактивний цезій накопичується в м’яких тканинах тварин, причому, найбільша його концентрація відбувається в печінці і нирках – своєрідних фільтрах. Цезій практично не накопичується в кістках, але в них накопичується радіоактивний стронцій і вивести його звідти практично неможливо. Тому не рекомендується вживати в їжу бульйон, зварений на кістках.

         Найменша кількість радіоактивних речовин накопичується в салі і жирі. Причому, при перетоплюванні сала 95% цезію залишається в шкварці, жир стає практично чистим.

Як правило, свинина забруднена радіонуклідами менше, ніж яловичина і м’ясо птахів. М’ясо диких тварин містить, звичайно, дуже велику кількість радіоактивних речовин, які перевищують допустимі рівні в десятки і сотні разів. Навіть застосувавши методи обробки, навряд чи вдасться довести м’ясо дичини до прийнятної кондиції.

         Ступінь забруднення м’яса радіоактивними речовинами можна значно знизити, якщо вимочувати його в двопроцентному розчині повареної солі. Бажано перед вимочуванням нарізати м’ясо на невеликі шматки. Вимочувати м’ясо необхідно не менше 12 годин, періодично змінюючи розсіл. Чим довше відбувається вимочування і чим частіше міняється розсіл, тим менша кількість радіонуклідів залишається в м’ясі. Значна частина цезію при цьому переходить у розсіл. При довготривалому вимочуванні м’ясо втрачає також і поживні речовини. Для запобігання цього в розсіл необхідно додати небагато оцту або аскорбінової кислоти, тоді з м’яса не будуть вимиватися білки. На жаль, при такій обробці м’яса трохи губляться смакові якості, але тут ви стоїте перед вибором: або смак, або радіація. Напевно варто пожертвувати деякою втратою смаку заради того, щоб продукт містив менше радіації.

         Якщо м’ясо відварити і кип’ятити протягом 10 хвилин, то в бульйон переходить до половини радіонуклідів. При цьому бульйон вживати в їжу не слід.

 

         До основних джерел формування доз внутрішнього опромінення від цезію-137 належать такі продукти харчування як гриби і ягоди з місцевих лісів та молоко із особистих господарств. Тому саме до цих продуктів харчування слід відноситися з особливою увагою.

 

Переробка молока

 

         Переробка молока в домашніх умовах приводить до значного зниження вмісту радіоактивних речовин в одержуваних продуктах. При цьому обов’язково варто знати, що побічні продукти переробки (сироватку, промивну воду) вживати в їжу не можна.

         При переробці молока на вершки вміст радіонуклідів в одержуваних вершках знижується в 4-6 разів, на сир і сметану – також у 4-6 разів, на твердий сир – у 8-10 разів, на вершкове масло – у 90-100 разів, тобто топлене масло практично не містить радіонуклідів.

 

Продукти лісу

 

         Продукти лісу – це найбільш небезпечна категорія продуктів харчування. Це пояснюється тим, що лісова підстилка є своєрідним екраном для радіонуклідів, що випали на ліси. Основна кількість радіонуклідів розташовується у верхньому шарі лісової підстилки товщиною 3-5 см. Високий вміст радіонуклідів відзначається в корі дерев, мохах і лишайниках, ягодах і грибах.

         Особливу увагу варто приділити грибам. По ступеню накопичення радіоактивних речовин гриби можна розділити на чотири групи.

         Перша група – найбільш небезпечна. У цю групу входять гриб-акумулятор – польський гриб, гірчак, краснуха, моховик, рижик, маслюк, осінній кізляк, ковпак кільчастий. Збирати ці гриби можна тільки на територіях із щільністю забруднення цезієм до 37 кБк/м2 При цьому гриби обов’язково повинні проходити радіаційний контроль.

Друга група – гриби, що сильно накопичують радіонукліди – підгруздь чорний, лисичка, волнуха, груздь чорний, зеленка, підберезник. Збирати ці гриби можна також на територіях із щільністю забруднення цезієм до 37 кБк/м2 при обов’язковому радіаційному контролі.

         Третя група – гриби, що середньо накопичують радіонукліди. До цієї групи відносяться опеньок осінній, білий гриб, красноголовець, підзеленка, сироїжка. Збір грибів цієї групи допускається на територіях із щільністю забруднення цезієм до 74 кБк/м2 також з обов’язковим наступним радіаційним контролем.

         Четверта група – гриби-дискримінатори радіонуклідів. Сюди входять гриби, що відрізняються найменшим накопиченням радіо цезію – стручок звичайний, рядівка фіолетова, печериця, дощовик, опеньок зимовий, вушанка. Гриби цієї групи також повинні проходити обов’язковий радіаційний контроль.

         Якщо ви зібрали гриби на якій-небудь ділянці лісу і радіаційний контроль показав значне забруднення цих грибів (у десятки або сотні разів вище допустимих рівнів), то на цю ділянку не варто ходити в наступні роки. Гриби там будуть «брудні» ще цілі десятиліття.

         Забруднені радіоактивними речовинами гриби можна довести до прийнятної кондиції. Свіжі гриби слід очистити від землі та сміття, лісної підстилки, потім ретельно промити з трикратною зміною води. Це знизить вміст радіоцезію у них в 2-3 рази. Гриби потрібно вимочувати в двопроцентному розчині повареної солі протягом декількох годин. У результаті вимочування грибів протягом 20 годин у розчині повареної солі при триразовій зміні розчину їхня активність знизиться в десять разів. Зниження вмісту радіоактивних речовин у грибах у 10-20 разів можна досягти відварюванням їх у солоній воді протягом 30-60 хвилин, причому, кожних, 15 хвилин відвар необхідно зливати. Додавання у воду столового оцту чи лимонної кислоти збільшує перехід радіонуклідів із грибів у відвар. При такій обробці звичайно ж губляться смакові якості грибів. Тут ви стаєте перед вибором – гриби смачні, але небезпечні для здоров’я, чи трохи менш смачні, але безпечні. Варто знати, що в шапках грибів радіоактивних речовин накопичується більше, ніж у ніжках, тому бажано знімати шкірочку з шапок грибів. Як відомо гриби сушать без попереднього миття, сушіння не знижує вміст радіонуклідів. Навіть навпаки, їхня концентрація збільшується. При митті сушених грибів рівень радіації в них знижується у 3-4 рази, при кип’ятінні протягом 15 хв – практично у 5 разів, при вимочуванні сухих грибів протягом 2 годин у підсоленій воді – у 25 разів, протягом 10 годин – у 200 разів.

         З ягід найменш забруднені горобина, малина, суниця, найбільше – чорниця, журавлина, лохина, брусниця. Збір лісових ягід допускається у випадку, якщо щільність забруднення території цезієм-137 не перевищує 75 кБк/м2.

Лісові ягоди слід спочатку відчистити від бруду, землі, потім ретельно промити теплою проточною водою. Проведені прийоми механічної очистки дозволяють видалити більш ніж 50% радіоактивних речовин, що знаходяться на поверхні і в зовнішніх прошарках ягід. Ефективним прийомом для зменшення вмісту радіонуклідів є вимочування ягід у чистій воді протягом 2-3 годин.

         Отже, виконання запропонованих методів обробки продуктів дозволяє у значній мірі знизити вміст радіонуклідів у їжі і буде сприяти зменшенню дози внутрішнього опромінення організму.

 

Ведення присадибного господарства

в умовах радіоактивного забруднення місцевості

 

         По своїх фізичних властивостях радіоактивний цезій схожий на калій, а радіоактивний стронцій - на кальцій. Це означає, що якщо в грунті утримується недостатня кількість калійних добрив, рослини відчувають дефіцит калію, і в умовах радіоактивного забруднення місцевості цезієм, цей дефіцит калію відшкодовується цезієм. По такій же схемі в рослини попадає стронцій (якщо в грунті не вистачає кальцію). На цій особливості побудовано багато методів і способів ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення місцевості. Як правило, на землях, які обробляються й удобрюються в достатніх кількостях, можна одержати врожай продукції, що не містить радіоактивних речовин в кількостях, небезпечних для життя і здоров’я. Проте, варто виконувати рекомендації для гарантованого запобігання потрапляння радіації на ваш стіл із продуктами харчування.

         Отже, першорядне значення має внесення органічних і мінеральних добрив та вапнування кислих грунтів.

         На городі і садовій ділянці необхідно проводити наступні заходи:

-          один раз у 4-5 років вносити доломітове борошно з розрахунку 40-50 кг на 100 квадратних метрів;

-          щорічно вносити мінеральні добрива;

-          під зелені культури, гарбуз, кабачки, патисони до 40 гр на 1 м2 городньої удобрювальної суміші (ГУС); під капусту – 60 грамів ГУС на 1 м2, під огірки – 90 грамів ГУС на 1 м2, під столові коренеплоди – 100 грамів ГУС на 1 м2 або 60 грамів нітроамофоски, під цибулю на ріпку і часник – 50 грамів ГУС на 1 м2, під томати – 70 грамів ГУС на 1 м2 або 50 гр нітрофоски на відро компосту (у борозни і лунки), під картоплю – 1,0-1,5 кг карбаміду, 2-3 кг простого суперфосфату, 2-3 кг хлористого калію на 100 м2;

-          органічні добрива (гній, перегній, компост) вносити в дозах 500-600 кг на 100 м2, як органічне добриво можна вносити торф;

-          застосування як добриво попелу, отриманого з місцевих видів палива, у зоні з щільністю забруднення території цезієм більш до 185 кБк/м забороняється. Попіл є своєрідним концентратом радіоактивних речовин;

-          накопичення радіоактивних речовин у продукції рослинництва залежить від видового складу  сільськогосподарських культур. По накопиченню радіонуклідів цезію встановлений наступний зростаючий ряд: зерно ячменю – зерно озимового жита – солома ячменю – картопля – зерно вівса – солома озимого жита – зелена маса однорічних бобових – злакових травосумішей – кормовий буряк – зелена маса кукурудзи – солома вівса – зелена маса гороху – зелена маса рапсу – конюшина – багаторічні злакові трави – люпин – різнотрав’я природних косовиць і пасовищ;

-          городні культури по ступеню накопичення радіоактивних речовин розташовуються в наступному порядку по зростанню: капуста – огірки – кабачки – томати – цибуля – перець солодкий – часник – картопля – буряк столовий – морква – редис – горох – боби – квасоля – щавель.

-          Серед плодово-ягідних культур менше радіації накопичують суниця садова, біла смородина, полуниця, малина, плоди яблуні, груші, вишні, сливи, черешні, більше – червона і чорна смородина, аґрус.

     Підбір культур, які менше накопичують радіонукліди, - один з доступних методів зниження надходження радіації з грунту у врожай.

     Переробка овочів і фруктів (квашення, маринування і т.д.) приводить до додатково зниження вмісту в них радіоактивних речовин, але при цьому варто пам’ятати, що розсоли і маринади вживати в їжу не рекомендується.

 

 

Підготовлено за рекомендаціями Наукового центру

радіаційної медицини АМН України




Реєстрація
Логін
Пароль
Реєстрація
Опитування

 

 

 

Антимонопольний комітет України

Погода
Рівне

волог.:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua


 

  Обласний центр зайнятості Центра надання адміністративних послуг у м.Рівному   Обласний центр гідрометеорології  Інформаційний портал Рівненщина


Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International

Інформаційний супровід: pressa1@rv.gov.ua Тех. підтримка: forweb@rv.gov.ua  ©  Рівненська обласна державна адміністрація
Анонси  

Версія для людей із вадами зору

         Версія для людей з вадами зору

http://picua.org/img/2017-11/20/wo8tbqcyr8580n5hjw4kcel07.png 

http://picua.org/img/2018-01/11/hdvt1kvboybn2uyicgplsawjx.jpg

РОБОТА «ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ» (0800500078) РІВНЕНСЬКОЇ ОДА

http://j-p-g.net/if/2019/03/07/0833347001551949279.jpg

 

http://j-p-g.net/if/2019/03/07/0443461001551949112.jpg

 
ОГОЛОШЕННЯ

Оголошення про прийом документів для визначення претендентів на отримання стипендій обдарованим та соціально активним особам з інвалідністю

 

Оголошення про засідання регіональної комісії з реабілітації при Рівненській обласній державній адміністрації

 

Оголошення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року

 

ОГОЛОШЕННЯ про збір ідей проєктів до Плану заходів з реалізації у 2021-2023 рр. Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року

  

«Гаряча лінія» для суб'єктів підприємницької діяльності– (0362) 695 215

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Офіційний портал публічних фінансів України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://www.rv.gov.ua/sitenew/data/upload/photo/baner05082014.gif 

 

ДО УВАГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА ПРИЗОВОМ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ

ОБОВ’ЯЗКИ, ПРАВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ КОНТРАКТІВ З ГРОМАДЯНАМИ ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ, ЯКІ ПРИЙМАЮТЬСЯ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ